Міністерство освіти і науки України
Національний університет
”Львівська політехніка”
Кафедра АСУ
EMBED Word.Picture.8
ЗВІТ
про виконання розрахунково-графічної роботи № 2
“Синтез цифрового автомата послідовнісного типу”
Виконав :
ст. гр. КН – 2
Перевірив:
Львів – 2004 р.
Зміст
1. Технічне завдання .
2. Вступ .
3. Основна частина (синтез цифрового автомата) :
а) часові діаграми ;
б) граф переходів станів ;
в) таблиця переходів (функціонування цифрового автомата );
г) характеристична таблиця роботи тригерів ;
д) таблиця переходів тригерів;
е) мінімізація функцій лічильника ;
є) структурна схема лічильника ;
ж) принципова схема лічильника .
4. Список використаної літератури .
Технічне завдання
Завдання полягає в тому , щоб синтезувати цифровий автомат на базі лічильника імпульсів, який послідовно відтворює цифри залікової книжки, при чому: a – остання цифра залікової книжки; b – передостання цифра залікової книжки.
Тип тригерів:
D-тригери, якщо b парна;
JK-тригери, якщо b непарна.
Реалізувати цифровий автомат на мікросхемах серії ТТЛШ, якщо a парна, КМОН – якщо а непарна.
Цифровий автомат повинен мати такий вигляд:
EMBED Visio.Drawing.6
С – синхронізуючий вхід;
R – вхід сигналу перезапуску (скидування);
Q0-Qn – виходи розрядів цифри (Q0 – молодший розряд). Кількість розрядів (n) залежить від розрядності максимальної цифри номера залікової книжки.
Вступ
Цифрові автомати (ЦА) оперують з інформацією, представленою у вигляді цифрових значень фізичних величин. Будь-яке число реалізується комбінацією станів окремих фізичних елементів. Оскільки в ЦА в основному застосовується двійкова система числення, то як елементи використовуються найпростіші фізичні елементи, що володіють тільки двома стійкими станами. Точність представлення будь-якої математичної змінної в ЦА залежить тільки від вибраного числа розрядів двійкового коду, що принципово забезпечує високу точність рішення задач. Великою перевагою ЦА є те, що вони є алгоритмічно універсальні перетворювачі інформації з гнучким програмним управлінням і з повною автоматизацією рішення задачі. Ця обставина дозволяє використовувати ЦА для вирішення принципово будь-яких задач, що мають алгоритм рішення. Проте алгоритмічне рішення будь-якої задачі пов'язане з послідовністю виконання елементарних операцій, тому час рішення задач на ЦА залежить від кількості таких операцій і часу їх виконання, тобто у ряді випадків швидкодія ЦА може бути недостатньою для вирішення задач в реальному масштабі часу або при необхідності обробки великих масивів інформації.
Методи теорії цифрових автоматів, що є математичною моделлю цифрових (дискретних) пристроїв, використовуються як теоретична база для аналізу і синтезу різних цифрових вузлів і пристроїв обчислювальних машин. Оскільки, при вивченні цифрових автоматів мають справу з математичними моделями, то вживання основних положень теорії цифрових автоматів не обмежується конкретною областю, наприклад комп’ютером, а може бути використано для аналізу і синтезу різних автоматичних пристроїв в багатьох областях науки і техніки.
Під цифровим автоматом розуміється пристрій, призначений для перетворення цифрової (дискретної) інформації, здатний переходити під впливом вхідних сигналів з одного стану в інший і видавати вихідні сигнали. Дискретність інформації, перетворюваної в автоматі, полягає в тому, що вона представляється за допомогою набору слів скінченої довжини в деякому алфавіті. У двійковому алфавіті, слова представляються у вигляді ланцюжка з нулів і одиниць. Цифрові автомати функціонують в дискретні моменти часу, часовий інтервал T між якими називається тактом. В залежності від час Т, розрізняють автомати синхронної і асинхронної дії. Для цифрового автомата синхронної дії вхідні сигнали діють в строго певні моменти часу при Т=const, визначені генератором синхронізуючих імпульсів, в ...
